22 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ: БІЛЬ, ЩО ТРИВАЄ КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ
Щороку 22 червня український народ схиляє голови у глибокій скорботі. Цей день визначено як День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні – дата, яка назавжди закарбувалася в нашій історії як початок однієї з найстрашніших трагедій XX століття, коли німецькі війська принесли на нашу землю вогонь, руйнування та смерть. Сьогодні, у 2026 році, цей день відгукується в серці кожного українця щемливим, подвійним болем. Ми не просто згадуємо події минулого – ми проживаємо нову криваву сторінку нашої історії, виборюючи власну свободу та незалежність у жорстокій війні проти російського агресора. Ціна, яку платить Україна Друга світова війна прокотилася нашою землею, залишивши після себе спалені міста й селища, зруйновані долі та мільйони замучених і загиблих співвітчизників. Україна опинилася в самому центрі того протистояння, зазнавши колосальних людських та матеріальних втрат. Сьогодні історія повторюється у своїх найгірших, найцинічніших проявах. Ми знову бачимо зруйновані житлові будинки, школи та лікарні. Ми знову відчуваємо біль втрати близьких, який неможливо втамувати, і щодня бачимо надлюдську мужність наших воїнів, які ціною власного життя тримають оборону на фронті. Ми надто добре знаємо ціну миру, адже платимо за нього найдорожчим – кров’ю наших захисників і захисниць, сльозами матерів та втраченим дитинством наших дітей. Спогад, як символ нашої незламності Пам’ять – це те, що робить нас сильнішими, єднає крізь роки та перетворюється на наш внутрішній щит. Ми зобов’язані пам’ятати кожного, хто поліг у боях за рідну землю у минулому столітті, і кожного героя та мирного жителя, чиє життя обірвалося через сучасну жорстоку агресію. Сьогодні, 22 червня, ми об’єднуємося у спільній скорботі, згадуючи тих, хто не повернувся з поля бою, та тих, чиє життя забрали ворожі снаряди й ракети. Нехай світла пам’ять про них живе у наших серцях, нагадуючи про цінність кожного людського життя. З вірою у Перемогу Попри весь біль, цей день є також свідченням неймовірної сили українського духу. Як і вісім десятиліть тому, наш народ продемонстрував усьому світові свою єдність, незламність та здатність чинити опір найжорстокішому ворогу. Понінківська громада розділяє цей біль і водночас міцно тримає стрій. Висловлюємо найтепліші слова підтримки всім, хто втратив рідних через війну, та безмежну вдячність нашим сучасним титанам – Збройним Силам України, які прямо зараз виборюють наше право на майбутнє. Вічна і світла пам’ять усім жертвам воєн в Україні. Низький уклін та шана нашим захисникам. Слава Україні! Героям Слава!