22 червня – це день, який назавжди закарбувався в історії нашого народу. У цей день 1941 року розпочалася наймасштабніша трагедія Другої світової війни на території України – німецько-радянська війна, яка забрала життя мільйонів українців, зруйнувала тисячі міст і сіл, розкидала родини по всьому світу й залишила незагоєні рани в серцях нащадків.
У цей трагічний день ми згадуємо кожного, чиє життя обірвала війна, кожного, хто загинув від рук окупантів, хто не повернувся з полів боїв, хто був депортований чи втратив рідну домівку.
Сьогодні, коли російська агресія знову принесла на нашу землю смерть і руйнування, ці спогади набувають особливої сили. Ми усвідомлюємо ціну свободи. Ми знаємо, що таке боротьба за незалежність. І ми чітко розуміємо, що повинні зробити все можливе, щоб історія не повторювалася.
Українці мужньо виборюють своє право жити у вільній, незалежній державі. Ми не зламалися, не здалися – боремося далі. Пам’ять про минуле дає нам сили, а віра у перемогу окрилює.
Схиляємо голови перед усіма, хто заплатив найвищу ціну за Україну. Пам’ятаємо, не забудемо. І продовжуємо боротися – за кожного з нас, за нашу державу, за перемогу.
Слава Україні! Героям слава!