23 липня виповнився рік від дня загибелі нашого земляка, Героя Устименка Антона Павловича. Минуло 365 днів від того страшного моменту, коли серце відважного воїна перестало битися, але пам'ять про його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Антон був взірцем мужності, честі та принциповості. Він не залишився осторонь, коли його країна, Україна, опинилася в небезпеці. З перших днів повномасштабного вторгнення Антон свідомо обрав шлях захисту Батьківщини, ставши на захист нашої землі, нашої свободи та нашого майбутнього. Він віддав найцінніше – власне життя – за мирне небо над нашими головами. Сьогодні, схиляючи голови у глибокій скорботі, ми висловлюємо найщирішу вдячність Антону за його незламність, за його героїзм, за те, що в найтяжчі часи він був тим, хто стояв на сторожі нашої безпеки. Його самопожертва є прикладом для всіх нас. Ми ніколи не забудемо його подвиг. Ми збережемо світлу пам'ять про Антона Устименка у своїх молитвах, у своїх розмовах, у своїх спогадах. Його ім'я навічно вписане в історію України як ім'я справжнього Героя. Слава Антону Павловичу! Слава Україні!