23 серпня в місті Кодима, на Алеї пам’яті, пройшли урочистості з нагоди Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Це важлива подія для громади, яка зібрала представників місцевої влади, громадських організацій, військовослужбовців, молодь та небайдужих мешканців. Україна пройшла довгий і складний шлях до Незалежності, від козацьких часів до історичного дня 24 серпня 1991 року. Сьогодні незалежність – це щоденна боротьба за право бути вільними. Це подвиг наших воїнів, праця медиків, вчителів, підприємців, аграріїв, волонтерів та дітей, які донатять і влаштовують благодійні заходи. Кожен із нас, хто любить свою землю, мову, культуру, робить внесок у нашу спільну незалежність.

Директорка молодіжного центру Олена Панченко звернулася до присутніх зі зворушливою промовою, підкресливши, як молодь сьогодні відчуває війну, не як щось далеке, а як глибокі особисті переживання. Вона зазначила: «Якщо ти не любиш Україну — ти не здатен і на справжнє кохання у житті». Ці слова підкреслили, що любов до Батьківщини є найсильнішою духовною зброєю та міццю нашої держави.

Почесне право підняти Державний Прапор було надано сержанту Збройних Сил України Івану Іванчуку. Підняття синьо-жовтого полотнища стало символом віри в те, що Україна є, була і буде, і що Україна – це наш спільний дім.

Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за нашу свободу, схиляємо низько голови перед їхньою жертовністю. Ми обіцяємо, що їхня боротьба не була даремною, і ми збудуємо сильну, справедливу, квітучу Україну. Завершенням заходу стало покладання квітів до Алеї пам’яті.

Слава Україні!
Героям слава!