28 квітня минуло два роки з дня загибелі нашого захисника — Непомнящих Михайла Володимировича.

Михайло був людиною честі, сили та великого серця. Той, хто обрав не легкий шлях, а правильний — шлях захисника своєї землі, своєї родини, свого народу.
У той день, під шквальним обстрілом, рахунок ішов на секунди…І він зробив вибір — миттєвий, але визначальний. Відштовхнув бойового медика в укриття…А сам залишився під ударом…
Його життя обірвалося, але його мужність, відданість і любов до України назавжди залишаться з нами. У пам’яті близьких, у серцях земляків, у кожному вільному дні, який ми сьогодні маємо.
Михайло Володимирович — справжній Герой України.
Герой не лише за званням, а за вчинком, за вибором, за життям.
Схиляємо голови у глибокій скорботі…
Розділяємо біль рідних і близьких…
Світла і вічна пам’ять Герою.