28 липня — День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день — не просто дата в календарі. Це відлуння болю, що не стихає. Це свідчення нашої пам’яті й честі перед тими, хто прийняв на себе найтемніше обличчя війни — полон, тортури, смерть… і не зламався. Сьогодні ми згадуємо всіх: воїнів, що боронили «Азовсталь» і були вбиті в Оленівці; добровольців, які не відступили, коли не було зброї; медиків, волонтерів, журналістів — усіх, хто опинився в полоні та не повернувся; цивільних — жертв жорстокості лише за те, що були українцями. Це день скорботи і водночас день незламності. Ми схиляємо голови перед подвигом кожного, хто віддав життя за Україну. Пам’ять про них живе в серцях українців. Вони боролись за нашу свободу, і ми не маємо права забути їхню жертву. Кожен з нас може вшанувати їх, зберігаючи історію та передаючи її наступним поколінням. Нехай цей день нагадує нам про ціну миру та незалежності. Україна пам’ятає своїх героїв. Вічна слава загиблим захисникам і захисницям!