30 серпня – Міжнародний день зниклих безвісти, день, що несе з собою глибокий смуток і невизначеність для тисяч українських родин. Ця дата є болючим нагадуванням про тих, хто зник за різних обставин, залишаючи рідних у стані постійного очікування та надії.

Для нашої громади це не просто абстрактна дата, а реальність, що торкається багатьох. Серед зниклих безвісти є й наші земляки, чиї рідні щодня живуть надією на повернення. Їхні близькі зберігають віру, чекають на звістку, яка розвіє тривоги і поверне спокій.

Ми висловлюємо свою підтримку та солідарність родинам, які переживають ці надзвичайно складні часи. Ми розуміємо глибину їхнього болю та невизначеності. Поки триває війна, наша пам'ять про тих, хто ще не повернувся, є надзвичайно важливою. Ми не маємо права забувати про їхню боротьбу, про їхнє життя, про їхні родини.

Наш обов'язок — підтримувати тих, хто чекає, нагадувати суспільству про цю важливу проблему та робити все можливе, щоб допомогти знайти зниклих безвісти або принаймні полегшити страждання їхніх близьких. Кожна родина, яка втратила зв'язок зі своїм рідним, заслуговує на нашу увагу, співчуття та підтримку. Давайте об'єднаємо зусилля, щоб зменшити кількість невирішених доль та повернути надію тим, хто її втратив.

Ми залишаємося разом із родинами, які переживають ці тяжкі випробування. Ваша сила духу надихає нас. Ми віримо, що правда та справедливість переможуть, а всі зниклі безвісти знайдуться.

🤍 Пам’ятаємо. Сподіваємося. Чекаємо.