4 червня – це день, коли вся Україна сумує разом із сім'ями, які втратили своїх дітей через жорстоку війну. У цей день ми схиляємо голови перед пам'яттю юних жертв російської агресії – дітей, які загинули, зазнали поранень, чиє безтурботне дитинство було назавжди зруйноване.

Війна в Україні щоденно краде дитинство. Вона обриває мрії, руйнує долі, залишає після себе тільки біль і порожнечу там, де мали б дзвеніти дитячі голоси. Зневажаючи всі міжнародні закони та норми, російські війська навмисно обстрілюють цивільні об'єкти: лікарні, школи, дитячі садочки та житлові будинки. Дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту, вулиці – все стає для них мішенню. Ці діти не були солдатами. Вони просто жили. І загинули у власних домівках, у дворах, у лікарнях та школах. Їх вбили ті, хто прийшов на нашу землю зі зброєю, злобою та бажанням знищити все українське.

Сьогодні – День вшанування пам'яті дітей, які стали жертвами збройної агресії російської федерації проти України. Це день скорботи і пам'яті дітей, день, коли ми згадуємо кожну дитину, чиє життя обірвалося через війну. Ми ніколи не забудемо ці страшні злочини проти людяності.

Це – день спільної молитви і пам'яті дітей про невинних жертв російської агресії. День, коли ми просимо Бога за душі маленьких янголят, які передчасно покинули цей світ. Нехай їхні душі знайдуть вічний спокій.

Світла пам'ять дітям, маленьким янголяткам!