7 років тому, 24 серпня 2018 року, Україна втратила свого вірного сина, старшого солдата Станіслава Д’яконова. Цього дня його життя обірвала куля снайпера поблизу селища Південне на Горлівському напрямку. Станіслав, який назавжди залишиться в пам'яті як приклад справжнього патріотизму, незламності духу та самопожертви, був жителем села Сергіївка.



Його шлях у Збройних Силах України розпочався з мобілізації у лютому 2015 року. З того часу і до квітня 2016-го Станіслав Васильович сумлінно служив у 13-му окремому десантно-штурмовому батальйоні, беручи участь у запеклих боях. Навіть після демобілізації, не в силах залишатися осторонь, він повернувся на фронт. 14 листопада 2016 року Станіслав підписав контракт, ставши старшим солдатом, навідником кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї роти 15-го окремого механізованого батальйону «Суми».

Останні хвилини життя героя були сповнені боротьби. Навіть пораненому, до нього не могли дістатися побратими через безперервні обстріли, що тривали близько години. Ця трагічна втрата стала болючим нагадуванням про високу ціну миру та свободи.

Станіслав Д‘яконов — це ім'я, яке символізує мужність, відданість і безмежну любов до Батьківщини. Його жертовність та подвиг назавжди закарбуються в наших серцях, надихаючи майбутні покоління українців на захист своєї землі. Його історія – це історія героїзму, який не має терміну давності.