**7 серпня 2025 року**

**1261-й ранок великої війни…
**
І знову — туга, що стискає груди.
Туга за тими, кого вже не повернути. За тими, хто не повернувся вчора. За тими, хто не обійме сьогодні…

Але попри цю тишу болю — ми не здаємося.
Бо в кожному дні — пам’ять.
У кожному серці — сила.
У кожному погляді — надія.

Цей ранок — як і всі попередні — про стійкість.
Про те, що навіть коли важко, ми продовжуємо жити, вірити, діяти.
**Тримаємось. Бо ми — українці. І в цьому наша незламність.**