Правець – це смертельно небезпечне інфекційне захворювання, спричинене токсинами бактерії Clostridium tetani. Ці бактерії широко поширені в навколишньому середовищі, особливо в ґрунті, пилу та на екскрементах тварин. Вони можуть потрапити в організм людини через порізи, подряпини, опіки або будь-які інші ушкодження шкіри. Навіть незначні рани, здавалося б, нешкідливі, можуть стати воротами для збудника правця.

Основна небезпека правця полягає в тому, що він вражає нервову систему, викликаючи сильні м’язові спазми. Ці спазми можуть бути настільки інтенсивними, що призводять до переломів кісток, розривів м’язів і навіть зупинки дихання. Особливо небезпечними є спазми дихальних м’язів. Симптоми правця зазвичай з’являються через кілька днів або тижнів після зараження і починаються з тризму (спазму жувальних м’язів), що ускладнює відкриття рота. Далі розвиваються характерні “сардонічна посмішка” (спазм лицьових м’язів) та “опістотонус” (дугоподібне вигинання тіла через спазм м’язів спини).

На жаль, специфічного лікування правця не існує. Медична допомога спрямована на зменшення симптомів, введення протиправцевої сироватки та антибіотиків, але вона не завжди ефективна. Найкращим способом захисту від цього захворювання є вакцинація. В Україні, як і в багатьох інших країнах, існує плановий календар щеплень, який включає вакцинацію від правця. Первинна вакцинація проводиться в дитинстві, а потім необхідні ревакцинації кожні 10 років для підтримки імунітету.

Будь-яка рана, особливо отримана внаслідок контакту з ґрунтом, іржавими предметами або тваринними ушкодженнями, повинна бути ретельно оброблена. Якщо рана глибока, забруднена або є підозра на потрапляння сторонніх тіл, слід негайно звернутися до лікаря. Лікар оцінить ризик зараження правцем і, за необхідності, призначить екстрену профілактику – введення протиправцевої сироватки або анатоксину. Не варто нехтувати цими заходами, адже профілактика правця набагато ефективніша та безпечніша, ніж лікування вже розвиненого захворювання. Пам’ятайте, що ваше здоров’я та життя залежать від своєчасних та правильних дій. Особливо важливо стежити за термінами ревакцинації, щоб забезпечити надійний захист на довгі роки. Якщо ви не впевнені у своєму статусі вакцинації, зверніться до свого сімейного лікаря для консультації та, за необхідності, оновлення щеплень.