Вплив людини на природу, масштабні воєнні дії, розвиток промисловості та судноплавства, створення нових і реконструкція існуючих водних систем, промислові та побутові стоки, інтенсифікація сільського господарства, що включає в широких масштабах застосування хімічних засобів захисту рослин, добрива полів і ставків, дезинфекція та меліорація ставків та інші заходи – тягне за собою зміну режиму природних вод. Вплив цих факторів на гідробіонтів може бути або прямим, або непрямим – через зміну температурного, газового, сольового режимів.

В даний час забруднення охоплює вже і океани, але найбільш сильно воно проявляється у внутрішніх водоймах. Кислоти і луги стічних вод не тільки зрушують рН до кордонів, смертельних для риб, але і самі є отрутами, викликаючи патоморфологічні зміни органів (опіки зябер і шкіри, уповільнення зростання) і загибель риб.

          Летальними дозами є зміст в 1 л води 134 мг сірчаної кислоти, 159 мг соляної, 200 мг азотної. 

Серед мінеральних речовин стоків особливо отруйні ціаніди, сполуки ртуті, миш’яку, свинцю, міді.

Добрива в площі водозбору і безконтрольне внесення добрив у ставки може створити в них надлишок мінеральних речовин. Найбільш небезпечна перевантаження водойми амонійно-аміачними добривами (селітра, нітрофоска, аміачна вода та ін.), так як аміак і солі амонію є отрутами комбінованої дії: локального, нервово-паралітичного і гемолітичного. Тому, наприклад, аміак при навіть відносно невеликих концентраціях викликає гостре отруєння риб, ріст патогенних водоростей.

З органічних речовин найбільш шкідливі синтетичні миючі препарати, фенол, крезол і нафтенові кислоти, зазвичай смертельні в концентраціях 10-100 мг / л. Вплив токсикантів проявляється неоднаково і залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. Велике значення має температура води. При температурі 1 ° С смертельна концентрація СО2 для коропа 120 мг / л, при 30 ° С – 55-60 мг / л. Змінюється стійкість організму риб у зв’язку з сольовим складом води. У м’якій воді токсичність кислот збільшується, так як в ній дуже швидко зсувається рН.

Залежно від токсичності речовини, його концентрації негативний вплив на організм може відбуватися швидко або повільно. При великих концентраціях отруйних речовин, відбуваються гостре отруєння і загибель риби, а деякі концентраціі діють на рибу поступово. Найбільш вразливим стає організм в період, коли посилено обмін речовин, і, зокрема, в період інтенсивного харчування риб. Особливо чутливі до забруднення води шкідливими речовинами ікра, личинки і молодь риб.

            Починаючи з 14 серпня, під час бойових дій на Курщині виникло масштабне забруднення річки Сейм ймовірно через скид відходів невідомих речовин. Внаслідок цього масово загинула риба. Такий висновок зробило Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

За результатами гідрохімічного аналізу поверхневих проб води річки Сейм, зафіксовано значне перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема, амонію та завислих речовин, йдеться у відповіді агентства.

«Результатом забруднення річки стала масова загибель риби внаслідок критично низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 1 мг/л при мінімально допустимій нормі 4 мг/л), спричиненого процесами його біохімічного споживання органічними речовинами, що потрапили у водне середовище. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження», – повідомляє пресцентр Держрибагентства.

           У зв’язку з цим, Конотопською районною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийнято рішення щодо тимчасової заборони (до особливого розпорядження) купання, вилову риби та використання води для господарських потреб із річки Сейм на території Новослобідської, Бочечківської, Попівської сільської, Буринської, Путивльської, Кролевецької міських територіальних громад.

         Наразі рибоохоронними патрулями Держрибагентства спільно з іншими державними органами проводяться всі необхідні заходи для ліквідації наслідків екологічної катастрофи. Зокрема, здійснюються роботи зі збору та захоронення мертвої риби з дотриманням всіх необхідних санітарних норм, повідомили в установі.

  Риба є одним з найбільш поживних і швидкопсувних продуктів. Спалахи харчових зоонозів та отруєнь, особливо ботулізму, у людини можуть виникати як внаслідок використання рибної продукції, отриманої від хворої риби, так й внаслідок вторинної контамінації в процесі заготівлі, розбирання, зберігання у холодильниках і виготовлення їжі. Через забруднення водойм стічними водами прісноводна риба може бути носієм кишечної палички, сальмонел, протея і стафілококів. Риба і молюски можуть бути уражені патогенними та потенційно патогенними бактеріями: Streptococcus iniae, Clostridium botulinum типу E, Vibrio vulnificus, Vibrio spp, Salmonella spp, Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria, аеромонади та інші. Особливого значення має контроль вмісту потенційно токсичних елементів в рибі та морепродуктах. Одними з найбільш небезпечних є важкі метали, що може шкодити здоров´ю споживачів.

       Зважаючи на актуальність забезпечення мешканців України якісною і безпечною рибною продукцією, вкрай необхідним також є контроль щодо таких показників: токсичні елементи, радіонукліди, пестициди та інші забруднювачі у відповідності із вимогами стандартів.

      Щоб убезпечити себе від небезпеки, варто дотримуватися елементарних правил. Передусім, не купувати продукцію на стихійних ринках, в сумнівних закладах торгівлі тощо.

Бердичівське районне управління

ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області

« повернутися