29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. З цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів із оточення під Іловайськом.

Російсько-українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року, а бої за Іловайськ в серпні того ж року стали однією із кульмінаційних точок її початкової стадії, справивши серйозний вплив як на українське суспільство, так і на міжнародні відносини в Європі. 29 серпня 2014 року агресор накрив вогнем наших захисників у полях із соняшником під час “зеленого” коридору. Там полягли 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні.

І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Адже Україна для кожного із загиблих воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов’язково проросте, бо українці і далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.

 Іловайськ – це не лише трагедія, а й сторінка української незламності, це чин і подвиг українських військових. Пам’ятаймо, що попри втрати та обман ворога наші воїни не здалися, а продовжили прорив із пастки та боротьбу. Цей день також допомагає нам пам’ятати про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а також десятки тисяч полеглих від 2014 року в сучасній російсько-українській війні захисників і захисниць України.

Нехай цей день стане нагадуванням про незламність духу і жертовність тих, хто поклав своє життя за нашу державу. Їхня пам’ять живе в наших серцях, їхній подвиг — у нашій свободі.

Вшановуємо пам’ять і наших полеглих  земляків – воїнів, які, не шкодуючи власного життя, захищали свою рідну землю і наше майбутнє.

Вічна пам’ять:

 Лиховиду Геннадію Григоровичу, мешканцю села Ройлянка,

Бойко Юрію Павловичу, мешканцю  села Ройлянка,

 Брязу Василю Васильовичу, мешканцю села Крива Балка,

  Церковному Олександру Петровичу, мешканцю села Ройлянка,

 Гаврилуці Сергію Івановичу, мешканцю села Ройлянка,

  Караману Андрію Миколайовичу, мешканцю села Миколаївка-Новоросійська,

  Зараведі Івану Георгійовичу, мешканцю села Крива Балка,

  Гусєву Дмитру Павловичу, мешканцю села Успенівка.

  Вічна пам’ять героям України!

« повернутися