Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Сьогодні ми попрощалися ще з одним нашим Земляком, мужнім Воїном, справжнім Героєм, вірним сином свого рідного краю Горбинком Дмитром Петровичем. Вже четвертого свого вірного сина втратила у цій страшній війні наша Товста. Ще одним Воїном поповнилася Алея Героїв… Відсьогодні ще один жовто – синій стяг замайорів над місцевим цвинтарем…
Дмитро Петрович Горбинко був звичайним сільським хлопцем. Тож життєпис нашого Захисника мало чим відрізняється від будь- якої біографії звичайного уродженця товстівського краю. Народився Дмитро 13 жовтня 1998 року в селі Товста у звичайній сільській родині Петра Петровича та Ніни Григорівни Горбинків. У цьому мальовничому селі пройшло його дитинство та юність, де він і сформувався як справжній чоловік та патріот. Навчався в Товстівській середній школі, вчителі згадують юного Дмитра як сумлінного та старанного учня. Після її закінчення вступив до Шевченківському фаховому коледжі за спеціальністю техніка – механіка. Потім вступив до Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, де й здобув професію бакалавра з транспортних технологій.
Але, потім зрозумівши що справжнім його покликанням є захист Батьківщини, наш Герой обрав для себе шлях ВОЇНА. І 15 листопада 2021 року році доєднався до лав Збройних Сил України. Військову службу Дмитро Петрович ніс в Сумській області. Повномасштабне вторгнення застало нашого Героя на бойовому посту. Тож з перших днів Дмитро Горбинко брав участь у відбитті збройної агресії. Наш Земляк був мужнім та відповідальним солдатом, відважно виконував накази командира і вірно служив народові України в «найгарячіших точках» на сході України на посаді гранатометника вогневого відділення першого взводу п’ятої роти другого батальйону оперативного призначення бойової бригади «Хартія» Національної гвардії України. Але, 26 грудня, під час виконання одного з бойових завдань поблизу населеного пункту Липці Харківської області наш Захисник загинув внаслідок удару ворожого FPV- дрона захищаючи незалежність, суверенітет, територіальну цілісність України.
Було йому лише 27 років, чоловік у розквіті сил, якого вдома завжди чекала рідні матуся та батько, улюблена сестра. Здавалося все життя було попереду. Але клятий ворог підло обірвав молоде життя…
Сотні людей з усієї громади з’їхалися цього зимнього морозного дня до рідного села нашого Захисника, його рідної Товсти, для того щоб вшанувати пам’ять загиблого та провести його в останню дорогу.
Наш Воїн пішов як Герой, як справжній патріот – захищаючи рідну земля від рашистської навали. Його загибель – це непоправна втрата для всієї нашої громади.
У цей трагічний для всієї нашої громади день, насамперед, висловлюємо найщиріші співчуття мамі нашого Героя Ніні Григорівні, татові Петру Петровичу, сестрі Вікторії, усій родині, близьким та знайомим. Разом з усією громадою розділяємо ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі. Ми завжди будемо пам’ятати Дмитрову чарівну посмішку та його добру душу.
Дмитро любив життя і прагнув змінити його на краще. Та, на жаль, воно обірвалося. Тож у цей важкий та скорботний час приносимо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Спочивай з миром, Воїне…