16 СІЧНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ-ВОЇНІВ – «КІБОРГІВ»
Кажуть, що кожен камінь має свою межу витривалості. Бетон кришиться, сталь плавиться, а скло розлітається на мільярди гострих скалок. Але взимку 2015-го на летовищі в Донецьку світ побачив те, що не піддається законам фізики — людську вірність.
Сьогодні ми згадуємо «кіборгів». Це слово, що колись здавалося назвою з наукової фантастики, назавжди вкарбувалося в українську мову як синонім до слова «титан».
Донецький аеропорт перестав бути вокзалом для літаків. Він став місцем, де час зупинився між гуркотом «Градів» і тихим шепотом молитви. Там, серед протягів розтрощеного терміналу, де мороз забивав подих, народжувалася справжня легенда.
Вони не були роботами. Їм було страшно, їм було боляче, вони хотіли додому — до дружин, дітей і спокійних ранків. Але вони залишалися. Не тому, що чекали на нагороди, а тому, що за їхніми спинами була вся Україна.
Навіть коли впала диспетчерська вежа, яка роками бачила небо, вони продовжували дивитися в очі ворогу. Навіть коли стіни здригалися від підривів, вони тримали автомати змерзлими руками.
Кіборги — це не про метал. Це про серце, яке б’ється в унісон із волею.
Сьогодні ми запалюємо свічки за тими, хто став небесним гарнізоном. І за тими, хто вийшов із того пекла, щоб продовжити боротьбу сьогодні.
Ми пам’ятаємо ціну кожного клаптика землі.
Честь Героям. 🕯️🇺🇦