👨‍👩‍👧‍👦 Дев’ять дітей, десятеро внуків та двоє правнуків! Найбільше багатство жительки Ставкового Катерини Олексіївни П’яниди — саме вони, найрідніші.

💖 Для неї «багатодітна мама» — не просто слова, а професія без вихідних та оплачуваних відпусток, робота, де не буває премій, та є набагато цінніше за гроші — щасливі очі дітей. І навіть коли малеча виростає, мама залишається тією, хто завжди підтримає. Її зусилля безцінні, любов — безмежна, а внесок у цей світ — найважливіший!

🎉 Сьогодні шанованій у селі жінці, яка за материнську самовідданість та виховання дітей удостоїна почесного звання «Мати — героїня», виповнилося вісімдесят.

🌸 Ювілей Катерини Олексіївни відзначатимуть великою родиною — обіцяли з’їхатися усі, з квітами та подарунками.

📖 Якби іменинницю попросили розповісти її біографію, та б відповіла просто: початкову школу закінчила у Масліях, восьмирічну — у Кирило-Ганнівці. Була єдиною донькою у сім’ї, удвох із мамою жили у Михайлівці. Там же розпочала і свою трудову діяльність, відразу після восьмирічки, дояркою на МТФ.

📬 З часом перейшла на легшу роботу — листоношею. Заміж вийшла за односельця Миколу, з яким прожили довге і щасливе подружнє життя.

🏠 Коли у сім’ї вже було четверо дітей, колгосп, де працював водієм, побудував Миколі Григоровичу хату у Ставковому. У тому будинку на світ з’явилося ще п’ятеро дітей.

🤍 Катерина Олексіївна для кожної своєї дитини була найкращою людиною в світі — доброю, уважною. У неї на всіх вистачало часу та лагідних слів. Допомагала синам та донькам у навчанні та не втомлювалася варити та пекти, прати та прасувати. Недоспані ночі — як лізли зубки, надірване серце — коли хворіли. Та вона не скаржилася, не нарікала. Просто любила.

📚 Сама ювілярка обожнювала книги, багато читала та завчала вірші. У школі навчалася добре, могла б стати гарною вчителькою, та не склалося. Тож любов до науки прищеплювала своїм дітям.

🌷 Шановна Катерино Олексіївно, бути матір’ю — великий дар і водночас надзвичайно велика відповідальність. Дякуємо, що Ви є прикладом безмежної любові, терпіння та самопожертви. Нехай рідні завжди тішать увагою, добрим та щирим словом, віддаючи ту любов, з якою Ви їх зростили!