Сьогодні у Зінькові відбулася акція та зустріч родин безвісти зниклих військовослужбовців за особливих обставин і тих, чиї рідні перебувають у полоні, з представниками установ та організацій, що працюють у напрямку розшуку безвісти зниклих та військовополонених.

На жаль, доля багатьох наших земляків досі невідома, а їхні імена й надалі звучать із болючим формулюванням — «зник безвісти».

Катерина Храпач із Бірок розшукує брата Сергія. Він воював на сумському напрямку, нині ця територія окупована. Інформації — обмаль. Дві сестри та два брати — його найближчі рідні — живуть надією, що Сергій живий і обов’язково повернеться додому.

Із портретом Віталія Ломакіна на акцію прийшли дружина Олена, доньки Настя й Аліса та подруга родини. Удома Віталія чекають четверо спільних дітей. Рідні знають: був мінометний обстріл, і Віталій побіг надавати допомогу побратимам. Поряд — великий плакат і порожній стілець із військовою формою…

У Валерія Коношевича підростає восьмимісячний син, якого тато жодного разу не бачив. Валерій зник безвісти, коли дружина була вагітна. Він відслужив строкову службу, перейшов на контракт, який добігав кінця, та почалася війна. Мав поранення…

Тато Олександр прийшов на акцію без портрета сина, але має його фото у телефоні, дуже прагне поділитися його світлиною з широкою аудиторією — можливо, хтось упізнає, відгукнеться.

Дося Кієнко розшукує сина Євгенія. Уже багато місяців про нього немає жодної звістки. Жінка приїхала з Кирило-Ганнівки. Востаннє чула рідний голос після 10 травня — син сказав, що йдуть на завдання.

Андрій Васільєв пропав безвісти на курському напрямку у липні 2023 року. Його мама, Надія Іванівна, приїхала з Високого.
Поруч із нею — Наталія Блажко з Прилівщини. 8 лютого у жінки зник зв’язок із сином Олексієм, позивний — «Тихий».

«Нам дуже потрібно, щоб нас почули, — говорять рідні Захисників. — Просто постійте й поговоріть із нами, люди. Це підтримка, яка для нас дуже багато значить».

Захід зібрав понад шість десятків людей, для яких війна — не абстрактне слово, а щоденне очікування новин від рідних.

Втретє з початку повномасштабної війни з родинами військовополонених та безвісти зниклих у Центрі «Берегиня» зустрілися:
представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Полтавській області Владислав Носенко,
помічник – консультант народного депутата України Олега Кулініча,
радниця з питань ветеранської політики начальника Полтавської ОВА Тетяна Усик,
начальниця Управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та ВПО Полтавської ОВА Ольга Саєнко,
представники Міжнародного комітету Червоного Хреста,
фахівці профільних служб та організацій.

Під час зустрічі члени родин змогли обговорити нагальні питання, озвучити власні запити, отримати фахові консультації. Окрему увагу приділили роз’ясненням щодо процедур пошуку зниклих безвісти та алгоритмів звернень до відповідних інстанцій.

Зіньківська громада завжди залишатиметься поруч із тими, хто чекає. Ми маємо пам’ятати про кожного безвісти зниклого та військовополоненого Захисника і Захисницю.

Доки жевріє бодай один відсоток надії — ми чекаємо.

Олександр Прокопенко
Авраменко Інна