Сьогодні, 5 лютого 2026 року, село Куца Балка стало місцем вшанування пам’яті та героїзму. У сімейному колі відбулася церемонія вручення державної нагороди рідним загиблого військовослужбовця Петрова Дмитра Васильовича. Ця подія, хоч і сповнена скорботи, є свідченням глибокої поваги до подвигу нашого земляка. Відповідно до Указу Президента України від 9 жовтня 2025 року № 774, солдата Петрова Дмитра Васильовича відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), за його особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Почесну місію з вручення високої нагороди виконали керуюча справами (секретар) виконавчого комітету селищної ради Надія Іванець та старший офіцер 4 відділу Голованівського РТЦК та СП Сарданов Олександр Васильович. Орден, як символ незламності духу, прийняла дружина загиблого Дмитра – Людмила. Представники громади висловили слова щирої шани і глибокого співчуття родині. Вони подякували за мужність, сміливість та відвагу, яку проявив під час боротьби з російськими окупантами Петро Дмитро Васильович. Присутні вшанували пам’ять загиблого героя хвилиною мовчання та відвідали місце його останнього спочинку на кладовищі у селі Куца Балка.

Петров Дмитро Васильович народився 1 липня 1983 року в с. Березова Балка. Його дитинство та юність пройшли в селі Березова Балка, де він закінчив місцеву Березовобалківську середньоосвітню школу. Життєвий шлях Дмитра був позначений нелегкими випробуваннями з ранніх років. Після закінчення школи він пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Повернувшись до рідного села, працював у ТОВ АПК «Розкішна». Пізніше, створивши сім’ю, переїхав до села Куца Балка, де знайшов своє покликання, працюючи у місцевому господарстві на току.

З початком повномасштабної війни Дмитро без вагань став на захист Батьківщини. Він пройшов службу у Вільшанській теробороні, а згодом боровся на найгарячіших напрямках – Чернігів, Бахмут, Херсон. Його відданість Україні не знала меж. 31 липня 2024 року, за мобілізацією Голованівським РТЦК та СП, він був розподілений до військової частини А4722, де обіймав посаду старшого стрільця – оператора. Його шлях привів його до Великої Британії на навчання, де він здобував нові знання для захисту Батьківщини.

Повернувшись з навчань 21 жовтня 2024 року, Дмитро вирушив на виконання бойового завдання, але зв’язок з ним обірвався. Тиждень потому сім’ю сповістили про його зникнення безвісти. Трагічне підтвердження прийшло 28 травня 2025 року: солдат Петров Дмитро Васильович, захищаючи Україну, віддав своє життя 23 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області. Вкотре дякуємо за захист загиблому захиснику Дмитру. Схиляємо голови у глибокій шані перед його подвигом та самопожертвовою. Вічна та світла пам’ять солдату Петрову Дмитру Васильовичу! Слава Україні!