До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи..
🙏🕯️Світла пам’ять ліквідатору Алексі Аурелу Григоровичу

У дні, коли Україна і весь світ вшановують 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи, Герцаївщина з болем схиляє голову…

10 квітня відійшов у вічність наш земляк, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — Алекса Аурел Григорович.

Він народився 21 жовтня 1949 року на Герцаївщині — на землі, яку любив і якій віддав усе своє життя. Багато років працював у колгоспі, був завідувачем складу, ніс відповідальність за свою справу чесно і сумлінно. Його знали як людину працьовиту, скромну і надійну.

Та є в його житті сторінка, яка назавжди вписана в історію — 1986 рік.
Саме тоді він став ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Поїхав туди, де було страшно і небезпечно. Поїхав — бо треба. Бо хтось мав це зробити.

Сьогодні, через 40 років після тієї трагедії, ми ще глибше усвідомлюємо ціну подвигу таких людей. Вони не шукали слави. Вони просто виконували свій обов’язок — і рятували світ.

Після повернення з зони аварії Аурел Григорович не говорив про свій героїзм, просто жив далі, тихо і без пафосу, був люблячим батьком і дідусем. Разом із родиною виховав двох дітей — сина і доньку, радів п’ятьом онукам — трьом хлопчикам і двом дівчаткам.

Та доля завдала родині тяжкого удару…
11 квітня 2022 року, захищаючи Україну від російських окупантів, загинув його онук — Владислав Алекса.

І є в цьому щось болісно символічне…
Майже в один квітневий день — з різницею у роки — пішли з життя дід і онук.
Один — рятував світ від радіаційної катастрофи.
Інший — віддав життя за Україну.

Ніби одна родина пронесла крізь покоління жертовність, силу і відповідальність за інших.

Аурел Григорович назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, як людина надзвичайно добра, щира і безвідмовна. Той, хто завжди приходив на допомогу, хто жив тихо, але гідно — по-людськи.

І саме у ці дні — у 40-ві роковини Чорнобильської трагедії — ми особливо гостро відчуваємо: герої не йдуть у минуле.
Вони залишаються з нами — у пам’яті, у вдячності, у тиші наших сердець.

Світла і вічна пам’ять…