Учора, коли весь світ згадував про батьківську любов та підтримку, наша громада схилила голови у спільній ході пам’яті та надії. Для багатьох родин це свято тепер приходить із присмаком полину та тихим невимовним сумом. На залитих сонцем вулицях об’єдналися матері, дружини, діти наших полеглих захисників, родини полонених і зниклих безвісти воїнів, духовенство та жителі міста, аби розділити тугу, яку важко нести самотужки.
Жорстока війна забрала у малечі та дорослих можливість учора просто пригорнутися до рідного плеча, почути надійно втішний батьківський голос чи тепло привітати зі святом. Для одних цей день промчав стрічкою щемливих спогадів про найрідніших, які відтепер тримають небо над нами. Для інших він став черговою сторінкою безкінечного та болісного чекання, де віра у повернення дорогої людини залишається єдиним світлом у темряві.
Під час цієї зустрічі серця присутніх єдналися у спільній молитві за спокій душ наших Героїв та за витривалість для тих, чиє чекання триває. Слова розради, які звучали від представників громади та священнослужителів, відкушували крихти самотності від людського горя, нагадуючи про те, що ніхто не залишений наодинці зі своєю бідою.
На завершення вчорашнього заходу до підніжжя пам’ятного знака лягли живі квіти, а у височінь символічно злетіли часточки людської надії. Ця подія стала ще одним свідченням того, що громада свято береже пам’ять про кожного батька та кожного сина, які віддали життя за волю України, а глибока шана та всебічна підтримка їхніх родин назавжди залишаються нашим спільним та священним обов’язком.

Рада Родин загиблих Захисників та Захисниць України Барської громади.
Ветеранський простір “Сильні та незламні” Барської територіальної громади