Сьогодні у селі Саранчуки відбулася зворушлива та надзвичайно важлива подія — відкриття «Алеї Надії», присвяченої військовослужбовцям, жителям села, які зникли безвісти під час російсько-української війни: Михайлу Котовичу, Сергію Смолію та Назару Хвалку.

До слова були запрошені голова Саранчуківської сільської територіальної громади Володимир Петровський, Начальник відділення цивільно – військового співробітництва першого відділу Тернопільського РТЦК та СП старший лейтенант Скасків Віталій , а також мама зниклого безвісти Захисника Сергія Смолія — Галина Гончарська.

Отець Василь Колосівський звершив молебень за якнайшвидше повернення наших воїнів додому. Надзвичайно щемливим моментом заходу стало виконання Марією Романишин вірша, присвяченого воїнам, які зникли безвісти. Її проникливі слова торкнулися серця кожного присутнього, нагадавши про біль очікування, силу віри та незгасну надію.
Особливо зворушливо прозвучала пісня «Молюся за тебе, Україно» у виконанні церковного хору, а на завершення заходу всі присутні спільно виконали Державний Гімн України.

«Алея Надії» — це символ нашої шани, вдячності та незламної віри. Вона покликана нагадувати про тих, чия доля досі залишається невідомою, підтримувати їхні родини та об’єднувати громаду в надії на повернення кожного Захисника додому.

Після урочистої частини кожен мав можливість оглянути Алею, зупинитися в молитві та з вірою в серці попросити Господа про найважливіше — щоб Михайло, Сергій і Назар якнайшвидше повернулися додому живими.

Нехай ця Алея стане місцем, де щодня житимуть молитва, віра та надія. Адже саме вони допомагають рідним не втрачати сили чекати, а всій громаді — бути єдиною у підтримці тих, хто досі не припиняє чекати найдорожчих.

Молимося. Віримо.Чекаємо.