Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області продовжує інформувати щодо актуальних питань обігу ГМО в Україні.

Стратегічна мета державної аграрної політики – забезпечення сталого розвитку сільського господарства, здатного виробляти якісну та конкурентоспроможну продукцію для внутрішнього споживання та експорту. Гарантією досягнення цієї мети є врахування технологічних, екологічних та економічних змін. Впровадження новітніх біотехнологій, зокрема використання генетично модифікованих рослин (ГМ-рослин), є одним із шляхів нарощування темпів сільськогосподарського виробництва.

Продовжуються суперечки щодо потенційних негативних наслідків використання генетично модифікованих організмів (ГМО) для навколишнього середовища та здоров’я людини. Тому забезпечення належного державного контролю за використанням ГМО у сільськогосподарському виробництві є надзвичайно важливим для України, враховуючи її унікальні перспективи розвитку аграрної економіки.

Найбільш поширеними генетично модифікованими культурами в аграрному секторі є соя, кукурудза, бавовник та ріпак. Економічні вигоди від вирощування ГМО незаперечні, проте важливо звернути увагу на необхідність оцінки ризиків і, за потреби, запобігання можливим негативним наслідкам для здоров’я людини та стану навколишнього середовища. Важливість оцінки ризиків ГМО та запобігання негативним наслідкам для здоров’я та екології.

В Україні використання ГМО регулюється Законом України №1103-V «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Закон забороняє промислове виробництво та введення в обіг ГМО та продукції з їх використанням до державної реєстрації (Розділ V, стаття 15), а також ввезення на територію України ГМО та продукції з їх використанням без державної реєстрації, за винятком наукових досліджень або державних апробацій (Розділ V, стаття 16).

Згідно з законом, використання ГМО у відкритій системі (контакт з навколишнім середовищем, наприклад, вирощування у ґрунті) можливе лише після державної реєстрації. До реєстрації вивільнення ГМО у навколишнє середовище можливе тільки з метою випробувань і на основі спеціального дозволу.

Україна – єдина країна, де харчові продукти маркуються позначками “З ГМО” або “Без ГМО“. Обов’язкове маркування запроваджено у 2009 році. Вплив ГМО на організм людини ще досліджується, але експерти вважають, що наслідки вживання ГМО-продуктів можуть суттєво позначитися на здоров’ї. Безпечне використання ГМО вимагає оцінки ризиків та обов’язкового маркування товарів і продукції, що їх містять.

Більш детальну інформацію про законодавство України щодо ГМО можна знайти за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-16#Text

Головний спеціаліст відділу контролю

у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна

управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території,

Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області О.І.Нікорчук

« повернутися