Війна, Суспільство, Українська Отг
Прощання з Андрієм Герею: громада Українки в скорботі
Громада міста Українка у глибокій скорботі: додому повертається загиблий Захисник Андрій Сергійович Геря, позивний «Малий». Прощання з Андрієм Герею стане спільним болем для всіх, хто знав цього тихого, мужнього та щирого юнака.
Андрій народився 1997 року. Він загинув 29 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Храпівщина на Сумщині. Під час відходу підрозділу на територію Сумської області місце дислокації зазнало ракетного удару. Андрій кинувся допомагати побратиму, якого вдалося врятувати. Повернувся, щоб допомогти іншим. Та другий ракетний удар забрав його життя.
Церемонія прощання з Андрієм Герею відбудеться у п’ятницю, 9 жовтня. О 10:30 траурна колона виїде від моргу. Близько 11:00 колона прослідує через ринок, Дніпровську набережну, площу Шевченка до церкви Ікони Божої Матері. Об 11:00 відбудеться відспівування, а об 11:40 — цивільна церемонія прощання на території церкви. Громада закликає жителів долучитися та провести Андрія в останню путь із гідністю.
Андрій навчався в Академічному ліцеї № 1, згодом здобув професію зварювальника у професійно-технічному ліцеї. Після навчання працював, шукав себе, був на заробітках у Польщі, працював вантажником. Найбільше його захоплювала комп’ютерна техніка: він добре розбирався в налаштуваннях, тестував програми та ігри, вів власний YouTube-канал.
У 2017 році Андрій проходив строкову військову службу. У травні 2024 року знову став до лав захисників України. Після військової підготовки у Великій Британії був направлений до підрозділу оператором безпілотних літальних апаратів. Виконував бойові завдання на Курському напрямку.
Андрій не встиг прожити своє життя. Не встиг створити власну сім’ю, побачити доросле життя молодшого брата, бути поруч із мамою. Він був тихим, спокійним і небагатослівним. Дуже любив свою родину, підтримував маму, допомагав їй у всьому та дбав про молодшого брата. Завжди приходив на допомогу друзям. Батька Андрій втратив ще маленькою дитиною, тому особливо важливою для нього була родина. Любив музику і спорт, ще зі школи грав у футбол. Мав свої захоплення, плани, мрії та ціле життя попереду.
Тепер без Андрія залишилися його мама, молодший брат, рідні, друзі та всі, хто його знав. Громада розділяє пекучий біль втрати з рідними полеглого Героя. Вічна пам’ять Захиснику України.
Громада у скорботі: прощання з Андрієм Герею — це спільний біль усієї Українки. Вічна пам’ять Герою.