У День захисників і захисниць України військовослужбовці Глибоцької громади прийшли на Алею Слави в селищі Глибока, щоб відвідати могили своїх полеглих побратимів. Це не просто пам’ятна дата, а день глибокої шани, скорботи та вдячності всім, хто став на захист України.

Військові помолилися за загиблих та запалили свічки пам’яті на їхніх могилах. Поруч із ними сьогодні були ті, хто знав загиблих не з розповідей — служив разом, воював пліч-о-пліч, ділив із ними небезпеку, втому та фронтові будні. Таке братерство не має кордонів і не зникає з часом.

У кожній могилі — окрема історія, родина, друзі, нездійснені плани. Наші земляки загинули, захищаючи Україну, і сьогодні їхні побратими продовжують берегти пам’ять про них. До цієї пам’яті приєднується вся громада. Ми схиляємо голови у скорботі перед воїнами, які віддали життя за Україну, і з вдячністю згадуємо кожного, хто не повернувся додому.

Пам’ятаємо наших захисників. Шануємо їхній подвиг. Вічна пам’ять полеглим.

День захисників і захисниць України — це також нагадування про важливість підтримки родин загиблих. У Глибоцькій громаді пам’ять про полеглих воїнів живе у молитвах, у розповідях, у вихованні молодого покоління. Алея Слави стала місцем, де щороку збираються небайдужі, щоб вшанувати тих, хто віддав найцінніше — своє життя.

Військовослужбовці, які прийшли того дня, вкотре довели: побратимство, народжене на фронті, залишається назавжди. Вони не забувають тих, хто поруч із ними йшов у бій, хто прикривав їх, хто вірив у перемогу. Свічки пам’яті, покладені на могили, — це символ нашої нескінченної вдячності.

На Алеї Слави зібралися представники влади, духовенства, військові та мешканці. Хвилиною мовчання вони вшанували пам’ять усіх, хто загинув у російсько-українській війні. Молитва об’єднала серця, а свічки стали символом незгасної пам’яті.

Глибоцька громада завжди пам’ятає своїх героїв. Їхні імена викарбувані на пам’ятниках, але найголовніше — вони живуть у пам’яті рідних, друзів, побратимів. Щороку тут відбуваються заходи, які нагадують про ціну свободи.

Полеглі воїни мріяли про мирну Україну, про повернення додому, про родини. Їхні мрії тепер — наш обов’язок. Ми маємо берегти пам’ять, підтримувати тих, хто продовжує боротьбу, і робити все для перемоги.

Вічна шана і пам’ять захисникам України! Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях.

Пам’ятаймо про тих, хто віддав життя за Україну. Вічна пам’ять полеглим захисникам.