У мальовничому селі Оселівка, що розкинулося на схилі Дністра, серед пишних садів та співу птахів, живе справжня майстриня вишивки — Неоніла Іванівна Гущак. Її вправні руки, мов граційні пташки, витанцьовують над полотном, залишаючи за собою кольорові нитки, а її серце сповнене давніми піснями, легендами та скарбами пам'яті предків. З раннього дитинства Неоніла Іванівна навчилася читати візерунки, як інші читають книги. Для неї кожен вишитий елемент, кожен хрестик – це слово, що розповідає історію. Вишивка для неї – це не просто ремесло, а справжня молитва, що втілюється на тканині. У її рушниках – благословення, у вишитих сорочках – захист, а в серветках – витончена ніжність.

Зараз, коли її діти та онуки боронять нашу землю на війні, пані Неоніла працює з подвоєною завзятістю. Вона вірить, що кожен стібок – це її обійми, її молитва за їхнє життя, її непохитна віра в їхнє безпечне повернення. Коли вона сідає до роботи, здається, що час зупиняється. За вікном може бути осінь, але на її полотні завжди квітне весна. Вона вишиває не лише нитками, а й світлом, добром та глибокою пам'яттю. Поки існують такі талановиті майстрині, як наша землячка з Оселівки, Неоніла Іванівна Гущак, українська душа житиме вічно – у барвистих візерунках, у незламних традиціях, у красі, що ніколи не вмирає.
Переглянути відео у Facebook