Маємо пам’ятати…
І нести цю пам’ять для майбутніх поколінь, щоб знали якою ціною виборювався мир в Україні. 5 листопада минає два роки, як небесним янголом злетіла у небо душа воїна-захисника ОСАДЧОГО Романа Вікторовича (24.09.1996-05.11.2023) із с. Скоморошки.
Народився Роман у шахтарському Донецьку. У п’ять років втратив батька, тож із мамою повернулися у Чернявку, де пройшло його шкільне дитинство. У Вінницькому художньому професійно-технічному училищі хлопець здобув професію маляра. Одружився, працював у сільськогосподарському підприємстві у с. Скоморошки. Згодом Роман як професійний будівельник працював у Києві.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну батько трьох малолітніх дітей не вагаючись поповнив ряди Збройних Сил України, щоб захистити від московської орди незалежність нашої держави та мирне майбутнє своїх дітей. З квітня 2022 року старший оператор відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Роман Осадчий мужньо виконував бойові завдання у гарячих точках Луганської та Донецької областей: Дружківка, Лиман, Лисичанськ, Сіверодонецьк, Шолдригове, Григорівка. Побратими дали Роману позивний «48» через розмір взуття.
5 листопада 2023 року відважний 27-річний воїн Роман Осадчий героїчно поліг у бою при обороні Мар'їнка Покровського району на Донеччині, отримавши смертельні поранення внаслідок атаки ворожого БПЛА. За мужність, самопожертву та відданість Україні наш земляк посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня — однією з найвищих державних нагород за героїзм під час виконання військового обов’язку.
Жорстока війна обірвала життя Захисника, який був турботливим батьком, люблячим чоловіком, добрим сином і надійним братом. Світлий образ Романа Осадчого не зітреться із пам’яті земляків і житиме у серцях рідних.
Схилімо голови у вдячності та шані полеглому за Україну Герою.