🕊 Він захищав українське небо…

Сьогодні Сміла у скорботній тиші зустріла старшого лейтенанта 🇺🇦 ДЕМЧЕВСЬКОГО Ярослава Володимировича. У цій тиші біль, вдячність і шана, адже свобода України тримається на тих, хто до останнього залишається вірним своєму обов’язку.

Ярослав Демчевський народився 25 вересня 1997 року у місті Сміла. Навчався у Смілянській загальноосвітній школі № 12, де запам’ятався веселим, активним, допитливим і щирим хлопцем. З дитинства вирізнявся відкритістю до людей, наполегливістю та доброзичливістю. Легко знаходив спільну мову з оточуючими, мав багато друзів і завжди вмів підтримати гарний настрій.

Після закінчення дев’ятого класу вступив до ДНЗ «Смілянський ЦППРК», де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Прагнучи професійного розвитку, продовжив навчання у Кременчуцькому льотному коледжі.

Після завершення навчання пройшов строкову військову службу, а згодом свідомо обрав шлях військового, підписавши контракт зі Збройними Силами України. Увесь період служби проходив у складі 11 окремої бригади армійської авіації «Херсон». Був учасником антитерористичної операції та мав статус учасника бойових дій.

З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Ярослав продовжив виконувати бойові завдання на посаді бортового авіаційного техніка вертолітної ланки вертолітної ескадрильї військової частини ЗСУ. Побратими цінували його за високий професіоналізм, відповідальність, надійність і готовність завжди прийти на допомогу.

Служба військових авіаторів — це бойові польоти під обстрілами, прикриття українського неба, захист міст і людей від ворожих ударів. Вони здіймаються у повітря тоді, коли на землі чекають на захист. На жаль, цього разу повернення не сталося.
31 липня 2026 року під час виконання бойового польотного завдання на Кіровоградщині старший лейтенант Ярослав Демчевський загинув.

Найбільшою цінністю у його житті була родина. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, безмежно любив дружину та маленьку донечку, яка була його найбільшою гордістю, натхненням і сенсом життя. Щиро шанував батьків, пишався братом, дорожив родинними традиціями та завжди підтримував найрідніших.

У пам’яті всіх, хто знав Ярослава, він назавжди залишиться доброю, щирою, чуйною та надзвичайно товариською людиною. Він умів підтримати, розрадити, пожартувати навіть у найважчі моменти, ніколи не відмовляв у допомозі й не чекав нічого натомість.

До будь-якої справи ставився сумлінно та відповідально. Любив порядок, завжди доводив розпочате до кінця, прагнучи, щоб усе було зроблено якісно й бездоганно. Він був людиною честі, слова та високих моральних принципів.

Життя Ярослава стало прикладом мужності, відданості та любові до України. Його світла усмішка, добре серце, щирість і готовність допомогти назавжди залишаться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав честь його знати.

Світла пам’ять і вічна слава Герою🇺🇦 Щирі співчуття рідним і близьким.

🕯Поховали Героя на Гречківському кладовищі.