День, коли тиша говорить голосніше за крик… День, коли серце відмовляється вірити, але змушене прийняти біль втрати…
Сьогодні Гвіздецька громада провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього Захисника України – Москалюка Юрія.
Ми втратили Героя, який став на захист рідної землі, своєї сім’ї, свого народу та віддав найдорожче – власне життя за свободу і незалежність України.🇺🇦
На подвір’ї рідної хати зібралися рідні, друзі, сусіди, побратими, односельці та всі небайдужі, щоб востаннє віддати шану Герою та провести його у вічність.
Опісля у церкві села Хом’яківка відбувся чин похорону. Спільна молитва, сльози, тиша… Важко передати словами той невимовний біль, який сьогодні був у кожному серці. Усі молитви були сповнені вдячності, скорботи й любові до людини, яка до останнього подиху залишалася вірною своїй Батьківщині.
А далі – остання дорога… Провели Героя до місця його вічного спочинку на рідній землі, яку він так самовіддано боронив.
Юрій був доброю, щирою, працьовитою людиною. Він безмежно любив свою сім’ю, свого маленького сина, мріяв жити, радіти, виховувати дитину, будувати майбутнє. Та клята війна безжально обірвала його життя.
За мужність, відвагу та бездоганне виконання військового обов’язку був відзначений численними державними та військовими нагородами. Ці відзнаки є свідченням його героїзму, незламності духу та безмежної відданості Україні.
Найважче сьогодні було дивитися в очі матері, яка втратила найдорожче – свого сина. Найболючіше усвідомлювати, що маленький син Максимко більше не зможе обійняти свого батька. Цей біль назавжди залишиться у серцях рідних і всіх, хто знав Юрія.
Щиро співчуваємо рідним і близьким. Нехай Господь дарує сили пережити це непоправне горе, а душу Юрія прийме у Своє Небесне Царство.
Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються у наших серцях і з небес оберігають тих, кого любили за життя.
Вічна пам’ять. 🕯️🙏 Низький уклін за його подвиг і безмежна вдячність за захист України.🇺🇦🇺🇦🇺🇦