Сьогодні ми попрощалися з героєм, лейтенантом Юрієм Олексійовичем Лузанівським, якому назавжди залишиться 41 рік. Юрій Лузанівський віддав своє життя за Україну, і ми завжди пам’ятатимемо його подвиг.

Юрій Лузанівський народився 12 листопада 1983 року у місті Сміла. Навчався у ЗОШ №11, а професійну освіту здобув у Смілянському технікумі харчових технологій за спеціальністю «Організація виробництва». Згодом вступив до Національного університету харчових технологій на заочну форму навчання. Також Юрій Лузанівський закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта.

У мирному житті Юрій Лузанівський працював економістом у КП «ВодГео», потім у магазині електроніки, а згодом у приватному підприємстві, де займався виготовленням та встановленням вікон.

На початку 2024 року Юрія Лузанівського призвали до лав Збройних Сил України. Він пройшов навчання у Львівській академії сухопутних військ, після чого отримав направлення на Донецький напрямок.

Служив командиром 1-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини ЗСУ. Влітку 2024 року отримав поранення, але після лікування та реабілітації повернувся до частини. У грудні 2024 року був поранений вдруге, після чого отримав звання лейтенанта. Наприкінці березня, після повторної реабілітації, знову повернувся на фронт, щоб захищати нашу землю.

Свій останній бій з російськими загарбниками Юрій Лузанівський прийняв 3 червня 2025 року на території Покровського району Донецької області. Він боровся за свободу та незалежність України до останнього подиху.

Юрій Лузанівський був єдиним сином. Він з любов’ю та турботою піклувався про свою маму, яка мала тяжкі захворювання. Вона благала, щоб син не йшов на війну, але він категорично відмовився та обрав шлях захисника, справжнього героя.

У повсякденному житті Юрій Лузанівський був доброю, чесною, доброзичливою людиною, люблячим сином та дбайливим братом. Він цінував порядок і чистоту, захоплювався комп’ютерами, багато читав, любив риболовлю та відпочинок на природі. Юрій Лузанівський назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття матері, рідним, друзям, побратимам та всім, у чиєму серці Герой залишиться назавжди. Пам’ять про Юрія Лузанівського буде жити вічно.

Вічна пам’ять, вічна шана і безмежна вдячність за захист України!

Юрія Лузанівського поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище). Він завжди буде героєм для нас.