Маємо пам’ятати
Пам’ятати прояв справжньої мужності, сили духу та самопожертви кожного Героя російсько-української війни, який віддав життя за наш спокій, за мирне небо, за майбутнє нації.
15 червня, у день четвертих роковин, низько схилімо голови перед світлою пам’яттю нашого Захисника ЛАДНОГО Олександра Олександровича (07.03.1997-15.06.2022).
Народився Олександр у с. Новоживотів. Після школи здобув професію муляра-штукатура у Тетіївському професійно-технічному училищі. При досягненні повноліття хлопець, щоб реалізувати свою дитячу мрію стати військовим, пішов у 2016 році на контрактну службу в ЗСУ. Спершу у складі 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка, а за другим контрактом – 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи» молодий воїн пройшов бойовий шлях навідником танка, потім водієм-механіком БМП, далі механіком танкового тягача через Попасну, Щастя, Мангуш, Маріупіль. За шість років, проведених в горнилі війни, він територію Донеччини і Луганщини знав краще, ніж рідної Оратівщини. Сповнений патріотичного духу, нескореності і мужності наш земляк боровся за мирне завтра. Більше чверті свого життя Олександр провів на війні, яка відібрала його юність, сповнену романтичних мрій, чистого кохання, великих можливостей і нових починань. А 15 червня 2022 року воно згасло від холодного подиху ненависної війни внаслідок мінометного ворожого обстрілу в с. Времівка Волноваського району Донецької області. Але його героїчне ім’я назавжди вписано в долю нашої держави, нашої історії, нашої громади. І кожен подих свободи нагадує нам про жертовність справжнього українця.
Вічна пам’ять і слава Герою-земляку.