Маємо пам’ятати
Пам’ять про Героїв живе доти, доки ми її бережемо. Вшановуючи ім’я кожного нашого земляка, який віддав своє життя за Україну, ми зіцнюємо нашу непорушну єдність, зберігаємо нашу історичну ідентичність і передаємо наступним поколінням правдиву історію.
7 липня минає жалобний рік втрати Оратівською громадою нашого Захисника ШИШКІВСЬКОГО Андрія Євгенійовича (01.01.1969-07.07.2025) із с. Стрижаків.
Малою батьківщиною Андрія стало село Бабин. По закінченню 8-го класу навчання у Бабинській школі хлопець опанув професію тракториста у Зозівському професійно-технічному училищі. Трудовий досвід він набував уже після проходження строкової служби в армії, де довелося мужньо пройти бойове загартування афганською війною. Повернувшись у рідне село, Андрій працював механізатором сільськогосподарської техніки в аграрному господарстві «Поділля». А затим пішов працювати у господарство «Нове життя» села Стрижаків сусідньої Оратівщини. Там одружився, зміцнивши свою сім’ю з Любов’ю Анатоліївною народженням двох доньок. Андрій Євгенійович був надійною опорою для своєї родини, а для забезпечення її добробуту не боявся жодної роботи: чи то за кермом трактора або комбайна на хлібних стрижаківських нивах, чи то шукаючи кращих заробітків за кордоном, чи то освоївши непросте ремесло копання криниць. Не покладаючи рук трудився невтомний працелюб спершу для дітей, а далі і для онуків, яких любив понад усе.
12 липня 2024 року Андрія Євгенійовича мобілізували до лав Збройних Сил України на захист цілісності і соборності рідної Вітчизни. Наш земляк виконував бойові завдання на посаді кулеметника відділення охорони взводу на Харкіському напрямку. 7 липня 2025 року хоробрий воїн завершив свій останній земний бій, залишившись назавжди у Небесному строю. Вшануймо Героя світлою пам’яттю про його героїчний подвиг задля мирного життя сьогодні.
Вічна пам’ять і слава Герою!