Маємо пам'ятати.
Пам’ятати, що за кожну хвилину нашої безпеки розраховуються ціною власного життя наші захисники і захисниці. Вони залишили у земному житті яскравий слід, що веде у мирне майбутнє.
12 серпня минають другі роковини непоправної втрати Героя нашої громади ЛЕМСЬКОГО Анатолія Леонідовича (09.02.1979-12.08.2023).
Народився Анатолій й виріс у селі Фронтівка. Тут промайнули дитячі і шкільні роки. На зорі своєї юності хлопець був призваний на строкову службу до війська. Затим продовжив службу за контрактом у Збройних Силах України, створив сім’ю і переїхав жити на Кіровоградщину у с. Високі Байраки Кропивницького району. Збудував дім, посадив сад і виростив двох гарних синів. У 2015-16 роках наш земляк був учасником антитерористичної операції на сході держави. Демобілізувавшись Анатолій Леонідович працював у Кропивницькому водоканалі слюсарем-ремонтником. У 2021 році чоловік вступив до Центральноукраїнського національного технічного університету, де навчався за спеціальністю «Підприємництво та торгівля» і продовжував працювати. 23 лютого 2022 року він був на робочій зміні, а вранці 24 - звільнився й добровольцем пішов у військкомат. Служив механіком-водієм 1 відділення радіорозвідки - бойової розвідувальної машини взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти військової частини. Мужньо й героїчно тримав оборонні позиції у гарячих точках міст Бахмут і Костянтинівка Донецької області. Війна відібрала силу і здоров’я хороброго військовослужбовця через поранення та контузії. Але понад усе Анатолій Леонідович любив Україну і захищав її до останнього подиху. Помер 44-річний Захисник в реанімації обласної клінічної лікарні міста Дніпро, залишивши вічний біль і скорботу мамі, дружині, синам.
Вічна слава і світла пам’ять Герою!