Надзвичайно продуктивна зустріч із Міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Vitaliy Bezgin

Його міністерство лише формується, але очікувань за напрямами його майбутньої роботи вже чимало.

Особисто я дуже вітаю те, що недолуге рішення свого часу об’єднати в одному міністерстві інфраструктурну та регіональну політику нарешті скасовано. Тепер з’являється можливість повернути належну увагу до розвитку громад і регіонів, а для нас, депутатів-мажоритарників, значно предметніше зосередитися на проблематиці своїх округів, тобто конкретних громад і територій, які ми представляємо. І ще більше тішить те, що вирішувати питання, які накопичувалися роками, ми будемо разом із людиною бездоганної репутації, глибоким розумінням регіональної політики та високим рівнем професійності.

Отже, говорили про імплементацію принципів та підходів європейської політики згуртованості в українських громадах і реаліях сьогодення. Згуртованість в ЄС – це політичний фокус колосального значення. Вдумайтеся, на період 2021–2027 років на політику згуртованості передбачено близько €392 млрд‼️і це один із найбільших напрямів бюджету ЄС. Цікаво, що Європейська логіка згуртованості полягає не просто в тому, щоб «дати гроші біднішій території» (як це на жаль відбувається у нас). Громада або регіон мають визначити власні конкурентні переваги й сформувати проєкти розвитку.

Саме цим ми і займаємось у нас в Ponyzzia разом із громадами-партнерами з Хмельницької та Чернівецької областей. Разом ми створили унікальний для України майданчик для напрацювання дієвих механізмів співпраці в рамках міжмуніципальних та міжрегіональних об’єднань зокрема і з метою імплементації підходів і принципів згуртованості ЄС.

Однак, контекст нашого бачення значно ширший, ніж у європейських колег. Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами повномасштабної війни та екстраординарними умовами, в яких сьогодні функціонують наші громади. Тому згуртованість для нас – це не лише про спільний розвиток. Це також про взаємодопомогу, солідарність і підтримку громад, які де-юре продовжують існувати, але де-факто перебувають у тимчасовій окупації.

Як зберегти такі громади? Як не втратити зв’язки людей між собою та зі своєю громадою? Як забезпечити її інституційну спроможність та адміністрування навіть тоді, коли вона тимчасово не контролює власну територію? Як налагодити ефективну та взаємовигідну співпрацю між прифронтовими й тиловими регіонами і громадами? Все це абсолютно нові виклики, відповідей на які немає в готових європейських моделях. Їх маємо знайти ми самі, українці. І, можливо, саме наш досвід згодом стане важливим внеском України у формування нових європейських підходів до територіальної згуртованості.

Насправді питань, проблем і завдань дуже і дуже багато. Про всі не напишеш! Я дякую пану Міністру за практичну й предметну розмову, спільне бачення регіонального розвитку та розуміння тих викликів, які сьогодні стоять перед нашими громадами. Щиро бажаю успіхів у цій надважливій і надзвичайно відповідальній справі!

Пересилимо!✊🇺🇦