🕯️ ПАМ’ЯТАЄМО…

Покришка Петро Петрович (13.06.1969 – 07.07.2024)

Народився 13 червня 1969 року у селі Слобідка. У родині був сьомою дитиною. Змалку зростав працьовитим, відповідальним і доброзичливим, допомагав батькам по господарству. Коли йому було лише 14 років, помер батько, тож змалку він пізнав ціну праці та відповідальності. Особливу любов мав до тварин, із захопленням доглядав господарство.

Закінчив Слобідську восьмирічну школу, а згодом — Сильченківську середню школу. Після навчання вступив до Дніпропетровського технікуму механізації. Та студентські роки перервала строкова військова служба, яку проходив на Чорноморському флоті.

Після повернення одружився, працював механізатором у сільському господарстві. Згодом разом із родиною переїхав до міста Кривий Ріг. Там понад двадцять років працював на підприємстві машиністом екскаватора, здобувши повагу колег і репутацію сумлінного та відповідального працівника.

17 травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки виконував бойові завдання на Донеччині. Як стрілець боронив українську землю в районі міста Часів Яр.

7 липня 2024 року Петро Покришка не повернувся з бойового завдання. Захищаючи Україну, її свободу та незалежність, він віддав найдорожче — власне життя.

Похований Захисник України у місті Кривий Ріг, де прожив багато років, працював, створив сім’ю та здобув повагу людей.

Попри те, що доля пов’язала його життя з іншим містом, серцем він завжди залишався вірним рідній Слобідці, часто згадував батьківський дім, друзів дитинства та рідний край.

Його життєвий шлях став прикладом працьовитості, людяності та відданості Україні.

Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України. 🕯️🇺🇦