💔 04 серпня 2026 року минає три роки з дня загибелі Героя Миколаївської громади — Шавкуна Анатолія Ігоровича. Цей день назавжди залишиться болісним для рідних, друзів та всієї громади. Пам’ять про загиблого героя живе в наших серцях, і ми зобов’язані берегти її.

Анатолій народився 26 грудня 1992 року в селі Дмитрівка. Там він закінчив школу, а згодом здобув фах програміста в Дніпропетровському залізничному технікумі. Після навчання працював в Україні та Польщі, а з 2013 по 2015 рік проходив військову службу в лавах Збройних сил України. Його життєвий шлях був сповнений прагнення до знань та патріотизму.

З початком повномасштабного вторгнення, 29 березня 2022 року, Анатолій добровольцем пішов захищати Батьківщину. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок, але 04 серпня 2023 року поблизу села Стельмахівка Луганської області підірвався на ворожій міні. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Анатолію назавжди 30 років…

Схиляючи голови в глибокій скорботі, ми висловлюємо щирі співчуття родині та близьким. Світла пам’ять про мужнього захисника української землі завжди житиме в наших серцях. Голова громади Віктор Одоєвцев вшанував пам’ять Анатолія хвилиною мовчання та поклав квіти на Алеї Пам’яті Героїв Миколаївської громади. Вічна та світла пам’ять Захиснику України.

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за свободу та незалежність України. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Низький уклін та вічна шана. Вшанування пам’яті загиблих героїв — це наш обов’язок, адже вони боронили наше майбутнє. Немає слів, щоб передати біль втрати, але ми знаємо, що їхній подвиг недаремний. Україна завдячує таким захисникам своєю незалежністю. Ми низько схиляємо голови перед мужністю та самопожертвою Анатолія. Його ім’я назавжди вписане в історію Миколаївської громади та всієї України.

Пам’ять про загиблого героя має об’єднувати нас. Ми повинні передати цю пам’ять наступним поколінням, щоб вони знали, якою ціною дається свобода. Анатолій Шавкун — один із тисяч героїв, які віддали найцінніше — власне життя. Світла та вічна пам’ять йому.