1000 днів. Тисяча довгих, болісних, важких днів війни.

За цей час ми втратили безтурботність і сон. Хтось втратив домівку, а хтось — найцінніше: рідних людей. 1000 днів сліз, молитв, очікувань і надій. 1000 днів, які перетворили наші життя на безперервну боротьбу.

Ми з вами живемо в країні, де слово “герой” більше не звучить із книжок, а має імена та обличчя. Це ті, хто захищає нас на фронті. Ті, хто допомагає в тилу. Ті, хто пішов назавжди, але залишився в нашій пам’яті й серцях.

Ці 1000 днів змінили нас назавжди. Ми навчилися плакати й триматися одночасно. Навчилися бути сильними, навіть коли розбиті. Ми об’єдналися в горі, але навчилися підтримувати одне одного. І навіть коли темрява, ми шукаємо світло, бо знаємо, що наша боротьба — заради майбутнього, яке вартує кожної жертви.

Сьогодні ми згадуємо кожну людину, яка стала жертвою цієї війни. Ми дякуємо тим, хто продовжує боротися, і схиляємо голови перед тими, хто вже не з нами.

1000 днів. Але наша сила — у вірі. Наша правда — за нами. Ми витримаємо. Ми вистоїмо. Ми переможемо.

Україна живе. Україна бореться. Україна памʼятає.