💔27 травня 2026 року минула перша річниця з дня, коли обірвалося життя мужнього Захисника України — людини честі, сили духу та великого серця – ФЕДОРОВА ВІКТОРА ВІКТОРОВИЧА.🥀🇺🇦
ВІКТОР втратив рідний дім через війну, разом із сім’єю був змушений покинути рідний край та шукати тиху місцевість для подальшого проживання. Прихисток знайшов в селі Томашівка нашої громади. Залишивши своїх рідних у безпечному місці, сам ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ, як справжній патріот, вірний син України, став на захист України та її майбутнього. Не ховався за чужими спинами, не тікав від відповідальності, а мужньо взяв до рук зброю, щоб боронити Україну та мирне життя для своїх рідних і для кожного з нас.
ВІКТОР не довго проживав в селі Томашівка, але його запам’ятали як щиру, добру та порядну людину. У селі про нього згадують із теплом і повагою, адже він умів підтримати, допомогти, сказати добре слово. Таким він назавжди залишиться у пам’яті людей — справжнім, людяним, відданим.
Народився наш Захисник 21 квітня 1987 року в місті Херсон, там пройшли його дитячі та юнацькі роки. Любив своє рідне місто, мріяв про щасливе життя разом із рідними… Але війна перекреслила усі його плани на майбутнє… 05 грудня 2022 року ВІКТОР разом із рідними приїхав в село Томашівка з надією, що тут вони не надовго… Але доля розпорядилась так, що ВІКТОР ФЕДОРОВ віднайшов тут вічний спокій… ВІКТОРУ назавжди тепер 38…
Найбільший біль цієї втрати — для родини. Без люблячого чоловіка залишилася дружина, без батьківської підтримки та обіймів — маленький син, без рідного брата — сестра. Жодні слова не здатні загоїти цю рану, адже війна забирає найдорожчих.
Ми схиляємо голови у скорботі та вдячності перед світлою пам’яттю Воїна. Його подвиг, мужність і самопожертва назавжди житимуть у наших серцях.
Він віддав найцінніше — своє життя — за Україну, за наше майбутнє, за право жити на рідній землі під мирним небом.
🕯️Вічна слава та шана Воїну – Захиснику ФЕДОРОВУ ВІКТОРУ ВІКТОРОВИЧУ!🇺🇦
Живі, поки пам’ятаємо!