🖤🕯️РІК ПАМ’ЯТІ ПРО ЗАХИСНИКА ЮРІЯ ЄДИНАКА🇺🇦
09 липня минають перші роковини з дня смерті військовослужбовця, Захисника України, нашого земляка — ЮРІЯ ЛЕОНІДОВИЧА ЄДИНАКА.
Рік без нього. Рік болю для родини, мовчазної туги для близьких і вдячної пам’яті для громади.
Є втрати, з якими не можна змиритися. Є імена, які не відходять у минуле, бо за ними — життя людини, її праця, родина, служба і виконаний обов’язок перед Україною.
Юрій Леонідович народився і виріс у селі Міцівці. Він був простою, працьовитою, відповідальною людиною, яка дбала про рідних і жила звичайним мирним життям. Та коли державі потрібен був захист, Юрій став до лав Збройних Сил України і виконував свій військовий обов’язок.
09 липня 2025 року серце Захисника зупинилося. Він повернувся додому живим, але війна не завжди завершується для воїна в день повернення. Вона залишає слід у душі, у здоров’ї, у долі людини та її родини.
Сьогодні ми згадуємо Юрія Леонідовича не лише як військовослужбовця, а як людину, чиє життя було частиною нашої громади. Його пам’ятають рідні, друзі, земляки, усі, хто знав його і кому болить ця втрата.
Новодунаєвецька громада схиляє голови перед світлою пам’яттю Юрія Єдинака та висловлює щирі співчуття його родині, близьким, друзям і побратимам.
Нехай Господь дарує його душі вічний спокій, а рідним — сили витримати біль непоправної втрати.
Світла і вічна пам’ять Захиснику України ЮРІЮ ЄДИНАКУ.🇺🇦
Живі, поки пам’ятаємо!