🖤🕯️Три роки пам’яті… Три роки болю…
22 липня минає три роки відтоді, як перестало битися серце вірного сина України – Захисника, який із перших днів повномасштабного вторгнення без вагань став на захист рідної землі, жителя села Маліївці – ГУЦАЛА ОЛЕКСАНДРА АНТОНОВИЧА. 🇺🇦
Він не шукав легких шляхів, не ховався від небезпеки, а мужньо виконував свій обов’язок, знаючи, що за його спиною – рідний дім, найдорожчі люди та майбутнє України.
Його земний шлях обірвався не на полі бою, а в лікарні, під час короткої відпустки. Війна забирає життя по-різному, але біль втрати від цього не стає меншим. Вона залишає невиліковні рани в серцях тих, хто любив і чекав.
Найважче сьогодні його матері Галині Станіславівні. Вона втратила найдорожче – свого сина, свою опору, свою гордість. Жодні слова не здатні вгамувати материнський біль, жоден час не зітре з пам’яті рідний голос, усмішку та теплі обійми. Та разом із нею сумує й уся громада, адже ми втратили мужнього воїна, справжнього патріота і Людину з великим серцем.
Три роки минули, але пам’ять про Героя не згасає. Вона живе у наших серцях, у Державному Прапорі, за який він боровся, у мирному небі, про яке він мріяв для кожного з нас. Його подвиг назавжди вписаний в історію нашої держави, а його ім’я – у нашу вдячну пам’ять.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника. Дякуємо за мужність, за жертовність, за кожен день, який він виборював для України.
🕯️Вічна пам’ять і слава Воїну – Захиснику ОЛЕКСАНДРУ ГУЦАЛУ!🇺🇦
Живі, поки пам’ятаємо!