І знову грудень. Знов тридцять перше число.
В цей день війна забрала в мене сина…
Два роки, з того дня пройшло,
А біль з’їдає душу щохвилини!
Уже два роки… Як злітають дні…
Живе з пекельним болем вся родина!
Спливає час, але не віриться мені,
Що більше не побачу я сина….
✍️Зоряна Довгалюк
31 грудня 2024 року минає два роки як помер відважний Воїн Захисник ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ КОВАЛЬ.
Коли наш, в минулому, товариш та брат, а на даний час запеклий ворог рф розпочав криваву війну, то сотні, тисячі патріотів добровільно пішли до бою, щоб назавжди покінчити з рашизмом.
Одним із таких патріотів був і ОЛЕГ КОВАЛЬ. Коли 24 лютого 2022 року рашисти напали на Україну, він, не вагаючись пішов туди, де творилась нова історія держави, пішов захищати свободу та незалежність свого народу.
Народився Олег 18 грудня 1982 року в селі Софіївська Борщагівка Києво – Святошинського району. Гарно навчався в школі, мав високу виконавську дисципліну, був спокійним та врівноваженим. Мав багато друзів, був щирим, товариським та добрим. Сміливий, винахідливий, воював у складі оперативно – тактичного угруповання «Марун» БР, а згодом у складі військового угруповання «Хортиця».
Олега життя зупинилось 31 грудня 2022 року.
Йому назавжди тепер 40…
Країна втратила Героя, побратими – товариша, а мати – доброго та чуйного сина…
Біль втрати змінює все навкруги… А біль втрати рідної дитини раз і назавжди змінює тебе і увесь світ навколо…
🕯Вічна слава і шана нашому Герою Захиснику ОЛЕГУ КОВАЛЮ!🇺🇦
Живі, поки пам’ятаємо!